Запоріжжя+38 (061) 228-41-81
Дніпро+38 (056) 790-41-81
МЕНЮ

ЧИМ РИЗИКУЄ БІЗНЕС ВНАСЛІДОК ВВЕДЕННЯ ВОЄННОГО СТАНУ В УКРАЇНІ

26 листопада 2018 року за результатами позачергового засідання Верховної Ради в Україні введено Воєнний стан (ВС). Згідно з Указом Президента України строк дії ВС – до 14.00 26 грудня 2018 року.

На разі проект Закону, яким затверджений Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» підписаний Президентом. Закон набуде чинності після його оприлюднення в офіційних друкованих виданнях, що очікується в найближчий час.

Ця ситуація тримає населення України в напрузі, не виключенням є і бізнес-суспільство.

НА ДАНИЙ ЧАС НАЙБІЛЬШ АКТУАЛЬНИМ Є ПИТАННЯ: ЯКІ РИЗИКИ ДЛЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИНИКАЮТЬ РАЗОМ З ВЕДЕННЯМ ВС?

Отже, згідно з Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» можуть бути обмежені певні конституційні права і свободи людини і громадянина, а також права і законні інтереси юридичних осіб.

Розглянемо схематично можливі наслідки, що можуть очікувати суб’єктів господарювання.

Одразу хочу наголосити на тому, що введення воєнного стану не означає автоматичного введення одразу всіх вищезазначених заходів.

По-перше, частина заходів вводиться виключно за окремим дорученням військового командування, у зв’язку із реальною загрозою вторгнення військ супротивника та наявності фактичних бойових дій на території. Наприклад, введення комендантської години або обмеження реалізації алкогольних напоїв.

По-друге, в Указі Президента зазначений лише перелік можливих заходів, які можуть так і не бути реалізованими. Єдиний захід, який з найбільшою вірогідністю буде застосований – часткова мобілізація. При цьому, передбачається мобілізація осіб з оперативного резерву І черги, тобто досвідчених військовослужбовців (переважно з досвідом участі в антитерористичній операції).

Негайної мобілізації не передбачається, оскільки необхідно визначити, яких саме спеціалістів залучати, в якій кількості, та на який час. Про це Президент України має постановити окремий Указ.

* Оперативний резерв І черги — резерв органів управління, військових частин, підрозділів ЗСУ, інших військових формувань (правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецтрансслужби, Держспецзв’язку), що включає резервістів та військовозобов’язаних (переважно з досвідом участі в антитерористичній операції), призначених для комплектування збройних сил та інших військових формувань, які прибувають для виконання обов’язків служби за викликом їх командирів (начальників) як в мирний час, так і в особливий період.

Найбільш негативні наслідки можуть бути спричинені панікою самого населення. Через необізнаність та напруження, що давно панує в суспільстві, виникають певні міфи та безпідставні чутки.

Серед них, зокрема, інформація про вилучення автотранспорту на іноземній реєстрації. Через мережу Інтернет активно розповсюджується фото, начебто, Наказу Міністерства оборони України, в якому зазначається: «Нестачу автомобільного транспорту на територіях, де введено воєнне положення компенсувати за рахунок автотранспорту на іноземній реєстрації, власники яких не розмитнили (подали заявку на розмитнення) автотранспорту».

Це слід сприймати критично з огляду на те, що, насамперед, закон про затвердження Указу Президента «Про введення воєнного стану» на момент появи зазначеної інформації був тільки направлений на підписання Президенту, а відтак, ніяких заходів ще не могло бути застосовано.

Крім того, якщо детально проаналізувати, особи, що «придбавають» авто на євро номерах до їх розмитнення та державної реєстрації в уповноважених органах, де-юре не є власниками таких авто, а тому вилучити їх законним способом неможливо.

Найбільше питань серед суб’єктів господарювання постає щодо виконання договірних відносин у сфері ЗЕД. Зокрема, питання щодо виникнення форс-мажору. Форс-мажор, коротко кажучи, – це обставина непереборної сили, на яку сторона не може вплинути та відвернути, і яка прямо впливає на виконання конкретного договірного зобов’язання.

Щодо розрахунків – на даний час банки України гарантують, що ніяких перебоїв в їх роботі не буде, а тому банківські операції будуть здійснюватися в звичайному режимі.

Стосовно переміщення вантажів через кордон України, насправді, можуть виникнути труднощі, але тільки в разі введення обмеження в’їзду/виїзду осіб через кордон України та/або руху транспортних засобів. Також, можуть здійснюватися перевірки документів у осіб, а в разі потреби – огляд транспортних засобів, багажу та вантажів.

Але, бігти до Торгово-промислової палати України за довідкою про засвідчення настання форс-мажорних обставин зарано. Тут треба оцінювати ситуацію яка фактично склалася. Поки не настали реальні перепони у виконанні договірних зобов’язань – ми в режимі очікування.

В 2014-2015 роках на початку окупації територій України, багато українських підприємств не виконувало договірних зобов’язань через настання форс-мажору. При цьому, це не завжди було виправдано та об’єктивно. Звичайно, іноземні компанії втратили довіру до українського бізнесу, а тому різко настав занепад в сфері ЗЕД.

Наступні роки українські підприємці, після повного усвідомлення всього масштабу «трагедії», намагалися відновити міжнародні зв’язки, особливо ті, у яких ЗЕД – основний напрямок в підприємницькій діяльності.

ЗАРАЗ ОСОБЛИВО ВАЖЛИВО – НЕ ПОВТОРИТИ ПОМИЛОК ТИХ РОКІВ ТА ДІЯТИ ПО СИТУАЦІЇ. ПАНІКА НІ ДО ЧОГО.

В даний час у мене дві поради: зберігати спокій, а при виникненні конкретної проблеми – звертатися до юристів, з метою правильної оцінки ситуації та підбору найбільш правильного та ефективного рішення.

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterShare on LinkedIn