ПУБЛІЧНІ ЗАКУПІВЛІ. ЩО НОВОГО?

Сьогодні на ринку державних закупівель склався ряд серйозних проблем, який нівелює всю суть прозорості та справедливої конкуренції в даній сфері. 19 квітня 2020 року набрала чинності нова редакція Закону України «Про публічні закупівлі», яка дозволить виключити можливість зловживань сторонам закупівель, що існують через прогалини в чинному законодавстві.

На одному з виступів представник Мінеконорозвитку зазначав, що з метою виявлення найактуальніших проблем та невідповідностей в законі та ефективному внесенню змін, проводилась масштабна робота. Були створені фокус-групи, які здійснювали збір інформації від осіб, що безпосередньо приймають участь у публічних закупівлях, в тому числі, їх пропозиції та побажання.

Таким чином, всі нововведення закону ґрунтуються на реальних проблемах, інформацію про які отримано за допомогою методу «зворотного зв’язку», та направлені на вдосконалення процедур закупівлі та виключення можливостей для «нечесної гри».

РОЗГЛЯНЕМО ОСНОВНІ ЗМІНИ НОВОГО ЗАКОНУ.

1. «СПРОЩЕНІ ЗАКУПІВЛІ». Зазначена процедура є альтернативою допорогових закупівель та дуже схожа на них, проте з деякими особливостями.

По-перше, спрощені закупівлі товарів, робіт і послуг будуть проводитись на суму від 50 тисяч гривень та до граничних сум*, що визначені законом.

* для замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт – 1,5 мільйона гривень;

для замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт – 5 мільйонів гривень.

Зазначені зміни направлені на зменшення корупційної складової. Оскільки наразі більшість закупівель проводяться саме «допорогами», з метою уникнення конкурентної процедури і можливістю укладати договори зі «своїми» постачальниками. Замовники поділяють закупівлі на декілька допорогових і, як правило, більшість проводиться не через електронну систему. Зміни направлені на виведення з тіні великої частини закупівель.

Щодо особливостей спрощених закупівель. Тепер замовник зобов’язаний разом з оголошенням опублікувати і проект договору, чого не було в допорогових закупівлях.

Також, обов’язковим стало надання відповіді на звернення учасників спрощеної закупівлі. Замовник повинен надати відповідні роз’яснення протягом одного робочого дня з дня оприлюднення відповідних звернень учасників.

Не обов’язковим є подання не менше двох тендерних пропозицій для того, щоб закупівля відбулася. В разі участі лише одного учасника, процедура переходить одразу на стадію розгляду тендерної пропозиції такого учасника.

Цікавим нововведенням є можливість замовника дискваліфікувати учасника, який протягом одного року до оголошення спрощеної процедури закупівлі брав участь в торгах замовника та потім більше двох разів відмовлявся від підписання договору. Тобто, зазначена новела є одним із способів боротьби з недобросовісними постачальниками.

2. ПРОЗОРРО – МАРКЕТ

Новий закон змінив не тільки правила закупівлі на «невеликі» суми, проте, й надав додаткові можливості замовникам. На законних підставах почав працювати Прозорро-Маркет*, який в пілотному режимі можна було використовувати останній рік.

* Електронний каталог «Prozorro-market» (e-каталог) – систематизована база актуальних пропозицій, що формується та супроводжується централізованою закупівельною організацією в електронній системі закупівель та використовується замовником з метою відбору постачальника товару(товарів), вартість якого (яких) є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 Закону «Про публічні закупівлі».

Закупівля через Прозорро-Маркет є дуже простою. Замовник через особистий кабінет переходить в онлайн-каталог, обирає товар і підписує договір з постачальником. Звіт про цей договір публікується в системі автоматично.

Для закупівлі на невелику суму товарів, робіт чи послуг замовнику не потрібно проводити всі формальності, обирати процедуру, готувати документи, розглядати пропозиції, що значно сприятиме економії часу замовників.

Особливістю придбання товарів, робіт та послуг через Прозорро-маркет є те, що постачальники проходять кваліфікацію на відповідність їх пропозицій один раз при завантаженні товарів в онлайн-каталог. Таку кваліфікацію проводить не замовник, а спеціальні органи – централізовані закупівельні організації.

Як стати постачальником через е-каталоги. Централізовані закупівельні організації здійснюють відбір постачальників до електронного каталогу, визначають умови відбору та порядок кваліфікації. Постачальники подають свої пропозиції, які розглядаються протягом 10 робочих днів з їх отримання. Протягом 5 робочих днів з моменту прийняття позитивного рішення щодо постачальника, йому надається доступ до е-каталогу.

Прозорро-маркет функціонує як будь-який інтернет-магазин, якими ми звикли користуватися. Замовник за допомогою фільтрів обирає товар, постачальників, які можуть продати йому цей товар, додає цей товар в корзину та натискає кнопку «купити». Після чого, постачальнику в кабінет надходить повідомлення про замовлення його товару. Замовник та постачальник зв’язуються, укладають договір, а система публікує звіт про такий договір.

Зазначене спростить замовникам закупівлі на невеликі суми, а постачальникам розширить ринок збуту.

3. ДИСКВАЛІФІКАЦІЯ УЧАСНИКІВ З АНОМАЛЬНО НИЗЬКОЮ ЦІНОЮ

Боротьба конкурентів не завжди є чесною і наразі існує велика проблема – суттєве заниження цінових пропозицій. Конкуренти задля перемоги пропонують настільки низьку ціну, що в разі досягнення результату їм або невигідно підписувати такий договір та вони відмовляються від нього, або укладають такий договір, проте в подальшому неодноразово змінюють його ціну. Зазначене ніяким чином не сприяє здоровому розвитку конкуренції, а також створює багато проблем замовникам.

Останні вимушені декілька разів проводити закупівлі на одну потребу, якщо недобросовісний переможець відмовився від підписання невигідного договору. Учасники часто керуються принципом – «не мені, так нікому», безпідставно вважаючи, що це і є здорова конкуренція.

Попередня редакція закону дозволяла бути такій ситуації, тому новим законом введено важливу зміну – аномальна низька ціна* тендерної пропозиції як підстава для дискваліфікації учасника.

* Аномально низька ціна – ціна, що є меншою на 40 або більше відсотків від середньоарифметичного значення ціни/приведеної ціни тендерних пропозицій інших учасників на початковому етапі аукціону та/або меншою на 30 або більше відсотків від наступної ціни/приведеної ціни тендерної пропозиції за результатами проведеного електронного аукціону.

Електронна система закупівель автоматично за формулою буде визначати тендерну пропозицію з аномально низькою ціною та сповіщати про це замовника. Протягом одного робочого дня учасник, який надав таку сумнівну пропозицію повинен буде надати обґрунтування такої ціни. Якщо таких обґрунтувань достатньо та вони пояснюють низьку ціну – замовник матиме право не дискваліфікувати учасника.

Зазначена новела допоможе не тільки замовникам уникнути зриву закупівлі або інших проблем. Проте, й самі учасники будуть більше захищені від недобросовісних дій своїх конкурентів та маніпуляції за критерієм «ціна» будуть мінімізовані.

4. 24 ГОДИНИ НА ВИПРАВЛЕННЯ ПОМИЛОК

Учасники матимуть можливість виправляти помилки, допущені в своїх тендерних пропозиціях. Замовник на етапі кваліфікації зможе виявляти в тендерних пропозиціях невідповідності та надавати учаснику вимогу про їх виправлення (у строк не пізніше ніж за два робочих дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій). А учасник протягом 24 годин виправляє зазначені помилки та завантажує відповідні документи в систему.

Зазначене нововведення одночасно є і цікавою новиною, та з іншого боку – можливістю підтримати корупційну складову, якщо є змова замовника з будь-яким учасником.

Але, це з першого погляду. Насправді, зміни можна буде вносити лише в двох частинах:

  1. документах, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям;
  2. документах, що підтверджують право підпису уповноваженої особи тендерної пропозиції та договору на закупівлю.

Тобто, ми бачимо, що зміни можна внести виключно в ті документи, які не впливають на суть пропозиції, як-то цінова пропозиція або документи щодо додержання технічних вимог. Зазначена новела дозволить уникнути формальної дискваліфікації учасників, коли вони можуть виконати договір на закупівлю, проте через деяку неуважність допустили помилки, що не впливають на таку можливість.

5. ВАРТІСТЬ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ.

Додано новий критерій оцінки тендерних пропозицій – вартість життєвого циклу. Простими словами – це витрати на обслуговування товару, що закуповується замовником. Наприклад, обслуговування, ремонт, складові частини, які потребують заміни, тощо. Тобто, скільки замовник витратить коштів не тільки на саму купівлю товару, а й на його використання та утилізацію.

Учасник повинен в своїй тендерній пропозиції описати всі вартісні складові, що будуть впливати на критерій вартості життєвого циклу та надання необхідних документів.

Новий критерій оцінки тендерних пропозицій дає додаткову можливість замовнику здійснювати економію бюджетних коштів, а учасникам, мати сприятливіше середовище для продажу більш дорогого, проте якісного товару. Оскільки іноді дешевий, проте менш якісний товар потребує більших витрат на обслуговування – ремонт, заміна складових частин, має короткий строк експлуатації, тощо.

6. КВАЛІФІКАЦІЙНІ КРИТЕРІЇ.

Наряду з тими критеріями, що існують на даний час з’являється новий – фінансова спроможність учасника. Замовник має право встановлювати в тендерній пропозиції вимогу щодо надання документів (фінансової звітності) учасником щодо його фінансової спроможності. Проте зазначена вимога не повинна стосуватися підтвердження обсягу річного доходу (виручки) в розмірі, що перевищує суму очікуваної вартості предмета закупівлі.

Крім того, змін зазнали й положення про кваліфікаційні критерії, що вже існують. А саме, якщо замовник встановив такі критерії як наявність матеріально-технічної бази та обладнання, наявність працівників відповідної кваліфікації, – учасник може на підтвердження своєї відповідності залучити ресурси своїх субпідрядників/співвиконавців, надавши відповідні документи.

7. ПІДСТАВИ ВІДМОВИ В УЧАСТІ У ЗАКУПІВЛІ.

Зазнала змін і стаття 17 Закону. Включено нове положення – підставою для відмови в участі у закупівлі є те, що до учасника застосовано санкції у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно з Законом України «Про санкції». Зазначене положення діяло і при попередній редакції Закону і замовники зазначали про це в тендерній документації. Проте, новий закон систематизував всі підстави в одній статті.

Також, якщо службову особу, яка діє від імені учасника, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми, – замовник має право дискваліфікувати учасника. Зазначена зміна пов’язана з приведенням національного законодавства до європейського і така норма є запозиченням.

З набранням чинності нової редакції Закону, наявність в учасника податкового боргу – не завжди може бути підставою для дискваліфікації. Якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника та надав відповідні документи, що це підтверджують – замовник має право не дискваліфікувати такого учасника.

Щодо відмови в участі у закупівлі є також цікава новела, яка дозволить мінімізувати кількість недобросовісних учасників. Багато постачальників не виконують або виконують неналежним чином договори на закупівлю.

Дуже часто це пов’язано з тим, що переможець надав пропозицію, яка відповідала вимогам замовника, проте всупереч можливостям учасника. Наприклад, учасник погодився поставити товар протягом 30 календарних днів з моменту укладення договору, але не може виконати цю вимогу, оскільки товар виготовляється 60 календарних днів. Учасник знав, що не зможе виконати цю вимогу, проте йому було важливо обійти конкурентів і будь-якими методами виграти цей тендер. Від таких дій страждають замовники, які не можуть у строк отримати те, що їм потрібно. А також добросовісні конкуренти, які могли виконати такий договір своєчасно.

Тепер, нова редакція Закону дозволяє замовникам дискваліфікувати тих учасників, які не виконали свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю з цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків. Зазначена можливість є у замовника протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору.

Зазначені нововведення мають сприяти у вирішенні проблеми нечесної конкуренції між учасниками і реального виконання договорів переможцями.

8. ОСКАРЖЕННЯ В СФЕРІ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ. 

Найбільше проблем чинного законодавства у сфері публічних закупівель та зловживань було пов’язано саме з оскарженням.

Найпоширеніша – замовник відміняв закупівлю, якщо на його рішення була подана скарга до Антимонопольного комітету України, не чекаючи рішення по справі. Відповідальність за такі дії замовника не існувало. Він успішно міг оголосити новий тендер, проігнорувавши свої порушення в минулому. Тепер, по-перше, замовник не має право скасувати закупівлю, якщо подано скаргу до АМКУ. По-друге, вирішується інша проблема – невиконання рішень АМКУ, за це також не було відповідальності і ніякий орган не міг зобов’язати замовника виконати це рішення. Тепер за таке порушення на директора замовника може бути накладений штраф в розмірі від 34 000 до 85 000 грн.

Зазнали змін й правила подання скарг до АМКУ. Збільшились ставки за подання скарги, тепер вони будуть розраховуватись в процентному співвідношенні до очікуваної вартості предмету закупівлі. Але позитивним моментом стало повернення плати* за подання скарги у випадку правоти учасника, що її подав.

* Плата за оскарження повертається якщо:

  • АМКУ приймає рішення про задоволення або часткове задоволення такої скарги;
  • АМКУ залишає скаргу без розгляду у випадку, якщо Замовником усунено порушення, зазначені в скарзі;
  • АМКУ приймає рішення про припинення розгляду скарги у випадку, якщо замовником усунено порушення, зазначені в скарзі.

Таким чином, вирішується така проблема як «оскаржувальний тролінг». Недобросовісні учасники дуже часто подають так звані «технічні скарги», які направлені не на реальне оскарження, а на затягування строків проведення закупівлі, а також як спосіб тиску на замовника та конкурентів.

Більш того, з ростом кількості таких «технічних скарг» збільшилось й навантаження на АМКУ як орган оскарження, що не сприяє якісному розгляду справ.

Також, суб’єкти оскарження не зможуть більше відкликати свою скаргу, якщо вона прийнята АМКУ, вона буде розглянута обов’язково.

Дуже важливою зміною стала також – можливість оскаржити відміну закупівлі взагалі. Якщо замовник дискваліфікував всіх учасників, наслідком чого стала відміна торгів – учасник може оскаржити й такі дії, чого не було в попередній редакції Закону.

Значно змінилась і відповідальність замовника при проведенні публічних закупівель, що є особливо очікуваною зміною для учасників. Оскільки замовник ще нещодавно за свої недобросовісні та нечесні дії залишався безкарним. Але про це в наступній статті.

Отже, ми розглянули основні зміни, що пропонує нам нова редакція Закону України «Про публічні закупівлі». Тепер тільки практичне застосування нововведень дозволить нам зробити висновок про їх ефективність і чи не потребує Закон ще більшого вдосконалення.


Консультація юриста

Виберіть зручний час і ми вам передзвонимо

Замовити дзвінок
Практичні юридичні поради для бізнесу
Потрібна консультація юриста?
Залиште свої контакти і наш фахівець обов'язково зв'яжеться з Вами!




Натискаючи на кнопку ви погоджуєтеся на обробку Ваших персональних даних