ПРОЦЕСУАЛЬНА РЕФОРМА В УКРАЇНІ: СУДИТИСЯ ЧИ НІ, ОСЬ У ЧОМУ ПИТАННЯ.

Як відомо, 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до процесуального законодавства України, в тому числі і до Господарського процесуального кодексу України, за якою розглядаються судові спори між суб’єктами господарювання.

Нововведення, запроваджені законодавцем, закономірно викликали питання про те, як бізнесу судитися по-новому і чи варто це робити, про що і піде мова в цій статті.

АБСОЛЮТНА НОВЕЛА: НАКАЗНЕ ТА ПОЗОВНЕ ПРОВАДЖЕННЯ.

Абсолютною новелою ГПК України стало встановлення нових форм судочинства: наказне і позовне (загальне і спрощене).

У наказному провадженні розглядаються вимоги про стягнення заборгованості за договором, укладеним в письмовій формі (в тому числі, електронній), якщо відсутній спір і якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка на сьогоднішній день становить 176 200 грн. Заява про видачу судового наказу щодо стягнення такої заборгованості розглядається судом дуже швидко – протягом 5 днів з моменту надходження його до суду. Таким чином, якщо є письмовий договір, безперечна заборгованість контрагента по ньому і вона не перевищує 176 200 грн., право на отримання заборгованості в наказному провадженні можна захистити в судовому порядку швидко і ефективно.

Для малозначних і незначної складності справ, а також, справ, для яких швидкий розгляд є пріоритетним, законодавець ввів спрощене позовне провадження. Малозначність справи визначається критерієм суми позову: до 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (176 200 грн.). Справу з незначним рівнем складності може бути визнано судом такою за своїм власним переконанням в залежності від конкретних обставин, за винятком тих категорій справ, які за законом повинні розглядатися виключно в загальному позовному провадженні або сума позову в якій перевищує 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб ( 881 000 грн.).

Особливість спрощеного позовного провадження полягає в тому, що суд розглядає спір за наявними в матеріалах справи доказами, як правило, без виклику учасників процесу в термін не більше 60 днів з моменту відкриття провадження, що дійсно спрощує вирішення спору.

Що стосується загального позовного провадження, суду дається 60 днів на проведення підготовчого етапу до розгляду справи по суті і безпосередньо 30 днів на такий розгляд. Новою редакцією кодексу не надано можливості продовжити термін розгляду справи, що підвищує ефективність судового захисту порушених прав та інтересів.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ЯК ПРИНЦИП СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ.

Способам захисту порушених прав та інтересів в новій редакції ГПК України присвячена окрема стаття, яка закріпила нове право суду на застосування такого способу захисту, який буде максимально ефективний і не суперечить закону в тому випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту прав та інтересів.

Як було раніше, так і зараз, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.

Але, законодавець ввів нововведення і поклав тягар доведення на протилежну сторону в наступному випадку: якщо учасник справи стверджує, що інший учасник (протилежна сторона) не вчинив певних дій; відсутня певна подія, суд може зобов’язати такого іншого учасника справи довести факт здійснення необхідних дій або настання певної події. У разі, якщо учасник, якого суд зобов’язав довести вищевказані обставини, не зробив цього (не надав докази) суд може визнати встановленими відсутність події або невчинення дій. Наприклад, в правовідносинах поставки, покупець як сторона процесу посилається на факт ненадання документів, перелік яких передбачений договором, під час поставки товару постачальником, як на основу своїх заперечень проти вимог постачальника. Довести ж факт вчинення дії у вигляді надання таких документів зобов’язаний контрагент.

Крім того, новою редакцією ГПК України учаснику процесу надано право отримати експертний висновок за власною ініціативою поза судовим процесом, а не виключно за ухвалою суду в рамках процесу (як було раніше). Оскільки проведення експертизи, як правило, займає не менше місяця, така нова можливість значно скорочує терміни розгляду справи і прискорює момент отримання результату судового позову.

Так само, в господарському процесі тепер серед джерела доказів є електронні докази: електронні документи, в тому числі, текстові документи, графічні зображення, фотографії, відео- та звукозаписи і т.д..; веб-сторінки та інші дані в електронній формі. Закріплення на законодавчому рівні можливості подавати електронні докази потребувалось вже давно і є кроком вперед у процесі доказування.

Новелою стало і введення показань свідків в перелік доказів, чого раніше не було.

ТЕРМІНИ І ЖОРСТКЕ «НІ» ПРОЦЕСУАЛЬНИМ ДИВЕРСІЯМ.

Стосовно інших видів судочинства, справи в господарському процесі розглядалися завжди швидше, але недобросовісним учасникам процесу все-таки вдавалося штучно затягнути розгляд справи шляхом подачі різноманітних клопотань, заяв, пояснень, доказів, які вимагали у суду і протилежної сторони часу на їх розгляд і на вивчення. Такі процесуальні диверсії віддаляли в часі прийняття остаточного рішення у справі.

На сьогоднішній день, новою редакцією ГПК України закріплені чіткі терміни на вчинення практично всіх процесуальних дій. Так, наприклад, позивач повинен подати всі докази, які стосуються справи, разом з позовною заявою, а відповідач – разом з відзивом на позов; а докази, подані поза зазначених термінів, за загальним правилом, прийматися судом не повинні до уваги під час розгляду справи.

Законодавчо закріплено, що сторони повинні сумлінно користуватися своїми процесуальними правами. Раніше у судів не було дієвих засобів боротьби з затягуванням процесу сторонами. Сьогодні ж, суд (залежно від конкретних обставин) може визнати певні дії сторони зловживанням правами, серед яких, наприклад:

  • подача скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, заяви або клопотання на розгляд вже вирішеного питання судом, у разі відсутності нових обставин, інших підстав; заяву про відвід без підстав, передбачених законом, або вчинення інших дій, спрямованих на штучне і безпідставне затягування процесу або утруднення розгляду справи (виконання рішення суду);
  • звернення з позовом до суду, якщо відсутній предмет спору, з явно безпідставним позовом або позовом про спір, який носить явно штучний характер;
  • подача кількох позовів проти одного і того ж відповідача, з тим же предметом і з тих самих підстав, або подача кількох позовів з однаковим предметом і з аналогічних підстав, або інші дії, спрямовані на маніпуляцію автоматизованим розподілом справ між суддями і т. д.

Після визнання певних дій сторони зловживанням правами, суд може як залишити без розгляду відповідне клопотання або заяву, так і накласти на «порушника» штраф на суму від 1762 до 17620 грн. за перше порушення, або до 88 100 грн. за повторне або неодноразове порушення. Суми реальних штрафів покликані стримувати учасників від зловживання своїми правами.
Введення таких імперативних приписів має дисциплінувати учасників процесу і забезпечити максимально ефективний судовий процес.

Таким чином, як можна зрозуміти з аналізу основних нововведень в господарський процес в Україні, більшість змін направлені на вдосконалення процесу і підвищення ефективності вирішення спорів між суб’єктами господарювання в Україні. Тому, якщо порушені Ваші права або ущемлені інтереси, судитися не тільки можна, а й необхідно!


Консультація юриста

Виберіть зручний час і ми вам передзвонимо

Замовити дзвінок
Практичні юридичні поради для бізнесу
Потрібна консультація юриста?
Залиште свої контакти і наш фахівець обов'язково зв'яжеться з Вами!




Натискаючи на кнопку ви погоджуєтеся на обробку Ваших персональних даних