КАСОВІ АПАРАТИ ТА РОЗРАХУНКОВІ КНИЖКИ: ЗАСТОСОВУЄМО ПРАВИЛЬНО

У багатьох підприємств і підприємців, що здійснюють торговельну діяльність, рано чи пізно виникає необхідність в своїй роботі встановлення і застосування реєстратора розрахункових операцій (РРО).

ТОЙ ФАКТ, ЩО ПРАЦЮВАТИ З ГОТІВКОЮ ПОТРІБНО ЗАКОННО, РОЗУМІЮТЬ І ПРАКТИКУЮЧІ БУХГАЛТЕРИ ТА КОНТРОЛЮЮЧІ ОРГАНИ. АЛЕ, НА ЖАЛЬ, РОЗУМІННЯ «ЗАКОННО» У НИХ НЕ ЗАВЖДИ ЗБІГАЄТЬСЯ.

Звідси і величезні штрафи, які застосовуються до суб’єктів підприємництва, і численні спори і тяжби за результатами перевірок. В даний час суб’єктам підприємництва важко відстояти свою думку, навіть якщо вони впевнені у своїй правоті. І тому важливо пам’ятати, що основна «зброя» платника податків у відстоюванні своїх інтересів – глибокі знання предмета, зокрема норм законодавства, що регулюють готівковий обіг.

Всі суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (використовуючи платіжні картки, платіжні чеки, жетони тощо), при продажі товарів (наданні послуг) зобов’язані застосовувати зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО та в деяких випадках – розрахункові книжки.

Але, як кажуть, немає правил без винятків. Тому певним суб’єктам господарювання дозволено працювати без РРО та розрахункових книжок. Всі випадки, коли законодавчо дозволено не застосовувати ні РРО, ні розрахункові книжки, зібрані в ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР.

Якщо Вас немає у «списку винятків», тоді Вам необхідно знати наступні правила:

ПРАВИЛА РЄСТРАЦІЇ РРО

• КРОК 1. Для початку, необхідно нагадати, що на сьогоднішній день діє Наказ ДФС України від 20.02.2018 року №79, яким затверджено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій. Вибрати модель РРО для здійснення діяльності необхідно з цього реєстру.

• КРОК 2. Не відкриємо Америку, сказав, що РРО перед використанням потребує реєстрації в податковій інспекції за основним місцем обліку. Для цього, суб’єкту господарювання необхідно подати наступні документи:

  • заяву про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО;
  • копію документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО;
  • копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;
  • копію паспорта (формуляра) на РРО та копію паспорта модему (у разі застосування зовнішнього модему);
  • копію договору підприємства з ЦСО про технічне обслуговування та ремонт РРО.

Реєстрацію РРО може провести і уповноважена особа суб’єкта господарювання при наявності належним чином оформленої довіреності

Реєстраційна заява має бути підписана керівником підприємства з зазначенням дати подання. Усі розділи реєстраційної заяви підлягають обов’язковому заповненню. Копії документів засвідчуються підписом керівника підприємства.

Посадова особа контролюючого органу ретельно вивчає документи і в разі відсутності підстав для відмови в реєстрації РРО не пізніше двох робочих днів з дня надходження документів приймає рішення про можливість реєстрації РРО. Потім формує і резервує фіскальний номер РРО в інформаційній системі ГФС і видає суб’єкту господарювання довідку про резервування фіскального номера РРО за формою № 2-РРО, яка дійсна протягом п’яти робочих днів з дати його видачі або передачі на адресу електронної пошти підприємства.

• КРОК 3. Далі необхідно звернутися в центр сервісного обслуговування. Протягом п’яти робочих днів необхідно перевести РРО у фіскальний режим роботи (внесення фіскального номера до фіскальної пам’яті РРО, персоналізація і опломбування РРО в центрі сервісного обслуговування). В Центрі сервісного обслуговування є строк – три доби з моменту отримання інформації від суб’єкта господарювання. Після того як РРО переведений у фіскальний режим і опломбований, працівник центру сервісного обслуговування оформляє довідку про опломбування РРО та акт введення в експлуатацію РРО.

ВАЖЛИВО: ЯКЩО ПІДПРИЄМСТВО ЧИ ПІДПРИЄМЕЦЬ НЕ ВКЛАДЕТЬСЯ У ВСТАНОВЛЕНИЙ П’ЯТИДЕННИЙ ТЕРМІН, ТО ДОВІДКА ПРО РЕЗЕРВУВАННЯ ФІСКАЛЬНОГО НОМЕРА РРО СТАНЕ НЕДІЙСНОЮ. ПРИ ЦЬОМУ ПРОЦЕДУРУ РЕЄСТРАЦІЇ РРО ДОВЕДЕТЬСЯ ПОЧАТИ ЗАНОВО.

• КРОК 4. Це вже фінішний етап реєстрації РРО. До закінчення строку дії довідки
резервування фіскального номера необхідно надати в податкову копію довідки про опломбування РРО та акта введення в експлуатацію РРО. Там ці документи проходять «фейсконтроль» і якщо вони в нормі, то суб’єкту господарювання видається реєстраційне посвідчення РРО за формою №3-РРО, яке підтверджує реєстрацію РРО до податкової.

Одночасно з РРО реєструється і перша книга обліку розрахункових операцій (КОРО) на такий РРО. При цьому подавати реєстраційну заяву не треба, а датою реєстрації першої книги обліку розрахункових операцій на РРО є дата реєстрації РРО.

ВИКОРИСТАННЯ КНИГИ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ В ХОДІ ЗДІЙСНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕРЕДБАЧАЄ:

  • наявність КОРО на місці проведення розрахунків, де встановлений РРО;
  • підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках КОРО;
  • щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків;
  • у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій;
  • ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі КОРО.

Таким чином, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі, зобов’язані щоденно друкувати на РРО фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО.

ГРАНИЧНА СУМА ГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ.

Також при здійсненні готівкових розрахунків не варто забувати про граничну суму розрахунків. Згідно з Положенням про ведення касових операцій у національній валюті України, яке затверджено Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 року №148, суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

1) між собою – у розмірі до 10 000 (десяти тисяч) гривень включно;
2) з фізичними особами, – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) гривень включно.

Як відомо, щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, всі суб’єкти господарювання, які застосовують РРО та розрахункові книжки, надають у податкову Звіт про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій за формою № ЗВР-1.

Але, якщо суб’єкт господарювання при проведенні готівкових розрахунків використовує РРО, який подає в фіскальні органи по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, то дублювати інформацію з РРО, шляхом подання звіту за формою № ЗВР-1 не потрібно.

КОНТРОЛЬ ЗА ДОТРИМАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА З ПИТАНЬ РЕГУЛЮВАННЯ ОБІГУ ГОТІВКИ, ПОРЯДКУ ПРОВЕДЕННЯ ГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ ЗА ТОВАРИ (ПОСЛУГИ, РОБОТИ)

Як відомо контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України).

При цьому фактичною вважається перевірка, яка проводиться за місцем фактичного здійснення платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється щодо дотримання норм законодавства з питань:

  • регулювання обігу готівки;
  • порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій;
  • ведення касових операцій;
  • наявність ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів;
  • дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

При побудові правового алгоритму поведінки при появі податківців в магазині, барі, ресторані перше розгалуження алгоритму утворюється вже на етапі відповіді на питання: «Як вони тут опинилися?». Податківці, наприклад, можуть щось купити самі, а можуть увійти і чекати, поки товар хтось купить інший, щоб поспостерігати за процесом проведення розрахунків з боку.

Найголовніше, що відрізняє фактичну перевірку від інших, – проведення її без попередження платника податків. Вона проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених у ст. 80 Податкового кодексу України.


Консультація юриста

Виберіть зручний час і ми вам передзвонимо

Замовити дзвінок
Практичні юридичні поради для бізнесу
Потрібна консультація юриста?
Залиште свої контакти і наш фахівець обов'язково зв'яжеться з Вами!




Натискаючи на кнопку ви погоджуєтеся на обробку Ваших персональних даних